радіоактивний


радіоактивний
-а, -е.
Який має радіоактивність. || Який має в своєму складі елементи з радіоактивністю. || Зумовлений радіоактивністю, пов'язаний з нею. Радіоактивна енергія.
••

Радіоакти́вне забру́днення біосфе́ри — наявність радіоактивних речовин у середовищі, на поверхні об'єктів навколишнього середовища і живих організмів у кількостях, що перевищують рівень природної радіоактивності.

Радіоакти́вне зара́ження — зараження ґрунту, води й повітря продуктами радіоактивного розпаду.

Радіоакти́вні відхо́ди — матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умов, що використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається.

Радіоакти́вні елеме́нти — хімічні елементи, всі ізотопи яких радіоактивні.

Радіоакти́вні ізото́пи — нестійкі ізотопи хімічних елементів, що самочинно перетворюються на інші нукліди.

Радіоакти́вні мінера́ли — мінерали, що містять радіоактивні елементи у кількостях, які значно перевищують їхній середній вміст у земній корі.

Радіоакти́вні препара́ти мед. — радіоактивні ізотопи або їхні сполуки з органічними чи неорганічними речовинами, що використовуються для діагностики і лікування пухлин.

Радіоакти́вні речови́ни — речовини, до складу яких входять нестійкі атоми ізотопів, що зазнають радіоактивного розпаду.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "радіоактивний" в других словарях:

  • радіоактивний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • каротаж радіоактивний — карот(т)аж радиоактивный radiation (radioactivity) logging *radioaktive Bohrlochmessung, kernphysikalisches Bohrlochmeßverfahren, radioaktives Kernen комплекс ядерно фіз. методів вивчення складу і будови г.п., що складають стінки свердловин, а… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • альфа-радіоактивний — прикметник альфа радіоактивний прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • протонно-радіоактивний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • альфа-радіоактивний — а, е. Те саме, що альфа активний …   Український тлумачний словник

  • бета-радіоактивний — а, е. Те саме, що бета активний …   Український тлумачний словник

  • радіонуклід — а, ч. Радіоактивний нуклід; такий, ядро якого здатне до радіоактивного розкладу …   Український тлумачний словник

  • радіопульмонографія — ї, ж. Радіографічне дослідження легеневої вентиляції та життєвої місткості легень, що ґрунтується на використанні для дихання повітряно ксенонової суміші, яка містить радіоактивний ксенон …   Український тлумачний словник

  • радіоторій — ю, ч. Радіоактивний елемент, що утворюється внаслідок радіоактивного розпаду торію …   Український тлумачний словник

  • радій — ю, ч. Ra. Радіоактивний хімічний елемент, проста речовина якого – сріблястий блискучий м який активний лужноземельний метал. Він і його сполуки світяться у темряві …   Український тлумачний словник